Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 жовтня 1921 (середа)

Харків. ВУЦВК та РНК УСРР прийняли постанову “Про єдиний грошовий збір у містах та містечках України на потреби культурно-освітніх закладів”. Податок уводився для посилення фінансування загальноосвітніх та професійно-технічних шкіл, робітничих клубів та бібліотек. Він мав стягатися з державних підприємств, що здавалися в оренду приватним особам та громадським організаціям, а також з певних категорій населення: кустарів, ремісників, службовців, що мали побічні прибутки крім заробітку по службі.
ЗУ України, 1921, № 21, Ст.607.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7