Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 жовтня 1921 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про комітети взаємодопомоги на селі. Ухвалено організацію комітетів допомоги інвалідам, родинам червоноармійців на комнезами, завдяки організації добровільних зборів на користь соцзабезу. Визнано доцільним впровадження відрахувань на випадок стихійного лиха. Наркомюсту, НКВС, Соцзабезу доручено розробити положення, що визначало повноваження роботи комітетів, обов’язково затвердивши його в РНК УСРР.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 16, арк. 80.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7