Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 листопада 1921 (четвер)

Таганрог Донецької губернії. Міська рада ухвалила, що школи у робітничих районах міста, в яких навчалися діти робітників, мали утриматися підприємствами, на яких працювали батьки цих дітей. Для утримування шкіл, де навчалися діти інших верств населення міста та у школах повіту, вводився спеціальний загальнодержавний прогресивний податок, яким обкладалося непролетарське населення у віці від 18 до 60 років. Плата за навчання скасовувалася.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7