Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 січня 1990 (п’ятниця)

Сімферополь. Відбувся пленум Кримського обкому партії, на який були запрошені голови культурно-освітніх товариств, представники наукової і творчої інтелігенції, ініціативних груп кримських татар, працівники засобів масової інформації. Розглядалася проблема гармонізації міжнаціональних відносин у Криму. Проведенню пленуму ЦК передувало широке обговорення громадськістю області проекту основних напрямів діяльності комуністів, спрямованої на те, щоб своєчасно усувати суперечності, що виникають на національному грунті. Відзначалось, що особливо непросто проходить процес поновлення в правах і повернення на землю предків народів, висланих у роки сталінських репресій. Це, насамперед стосувалося кримських татар, за останні два роки їх переїхало до 50 тисяч осіб.
Радянська Україна. – 1990. – 7 січня; Кримська правда. – 1990. – 6,9 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7