Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11-15 червня 1990 (понеділок – п’ятниця)

Донецьк. Перший з’їзд гірників СРСР. У його роботі взяли участь представники більшості регіонів країни – Воркути і Кузбасу, Сахаліну і Донбасу, Західної України і Підмосков‘я, Караганди та інших. Були прийняті резолюції про соціальне становище гірників; про роботу в галузі в умовах ринкової економіки; про утворення незалежної профспілки гірників, до якої не повинні входити трудівники допоміжних підприємств і установ; про розпуск офіційного оргкомітету по підготовці з’їзду гірників у Москві та передачу цих повноважень заново утвореному на першому з’їзді оргкомітету; про скликання другого з’їзду гірників замість того, що планувався офіційними органами як перший. Делегати з’їзду оголосили проведення 11 липня цього року політичного страйку гірників.
Радянська Україна. – 1990. –12,17 червня; Правда Украины. – 1990. – 17 июня; Вісті з України. – 1990. - № 26, червень, № 29, липень. За вільну Україну. – 1990.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7