Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 березня 1989 (вівторок)

Київ. Повідомлялось про проведення у Міністерстві охорони здоров’я УРСР прес-конференції. Її організатори розповіли про роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Підкреслили, що за даними медичних оглядів, які були проведені у 1987-1988 рр., із 260 тис. оглянутих під час диспансеризації 62% визнано здоровими. “Не було відзначено зростання числа онкозахварювань та вроджених аномалій. Виявлене у Народицькому районі незначне зростання онкопатологій”, працівники МОЗ УРСР пояснили “старінням населення та проведенням детальних медоглядів осіб похилого віку, які раніше не були охоплені диспансеризацією”. Медики стверджували, що за час, який минув після аварії на Чорнобильській АЕС, “ситуація значно поліпшилася”.
Радянська Україна. – 1989. – 7 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7