Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 березня 1989 (четвер)

Санкт-Петербург. В Академії мистецтв з нагоди 175-річчя від дня народження Тараса Шевченка відбулися урочисто-пам’ятні збори. У цей же день на гранітному закладному моноліті, що був урочисто відкритий на площі поруч з вулицею, яка носить ім’я поета, вирізьблено рядки: “Тут буде споруджено пам’ятник великому українському поету Тарасу Григоровичу Шевченку. Закладено 9 березня 1989 року”.
Літературна Україна. - 1989. – 16 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7