Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 березня 1989 (п’ятниця)

Повідомлялось про засідання секретаріату ЦК Компартії України, на якому було розглянуто питання про створення республіканської книги Пам’яті. Вирішено підготувати і видати в 1989-1995 роках обласні і Київську міську книгу Пам’яті, до яких буде занесено прізвища загиблих у боях за батьківщину у роки Великої Вітчизняної війни, а також зведену по республіці книгу з узагальнюючими відомостями. Зібрані разом в Українському державному музеї історії Великої Вітчизняної війни, вони утворять республіканську книгу Пам’яті.
Радянська Україна. – 1989. – 10 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7