Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 лютого 1988 (четвер)

Київ. З ініціативи Інституту історії АН УРСР і редколегії “Українського історичного журналу” проведений круглий стіл “Актуальні проблеми історичної науки і сучасність”. Промовці підкреслювали, що в умовах перебудови всіх сфер суспільного життя незмірно зростає соціальна і політична роль історичної науки. Час революційного оновлення виявив чимало складних проблем, “білих плям” історії. Їх наукова розробка вимагає нових підходів, напруженої і критичної праці вчених.
Радянська Україна. – 1988. – 27 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7