Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 квітня 1988 (вівторок)

„З метою стимулювання дальшого розвитку радянської архітектури і містобудування та широкого заохочення творчої праці архітекторів і будівельників” ЦК Компартії України і Ради міністрів УРСР прийняли постанову „Про заснування Державних премій УРСР по архітектурі”. Присуджувати щорічно у день проголошення радянської влади в Україні – 25 грудня дві Державні премії Української РСР по архітектурі по 2500 рублів кожна, відповідно зменшивши кількість Державних премій Української РСР імені Т.Г.Шевченка, які надалі іменувати – Державні премії Української РСР імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва.
Зібрання постанов уряду УРСР. – К., 1988. - № 4. – С.9-10.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7