Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 березня 1987 (четвер)

Секретаріат ЦК Компартії України розглянув результати розслідування по матеріалу “Як знищували заповідний ліс”, який був опублікований у газеті “Радянська Україна ” 17 лютого 1987 р. Відзначалось, що викладені в ньому факти підтвердилися. Перевіркою встановлено, що в урочищі “Зміїні острови” Золотоніського лісгоспзагу Черкаської області, яке підлягає передачі Канівському державному заповіднику, знищено частину дерев, пошкоджено чагарники і рослинний покров, що склався за багато років. Винні притягнуті до відповідальності. Територію урочища “Зміїні острови” передано Канівському державному заповіднику. Тут встановлено заповідний режим, організовано охорону лісових насаджень. Розробляються плани проведення в цих угіддях наукових досліджень.
Радянська Україна. – 1987. – 19 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7