Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12-14 квітня 1987 (неділя-вівторок)

На запрошення Ради міністрів УРСР в Україні перебувала делегація Виконавчого віча сабору Соціалістичної Республіки Хорватії на чолі з його головою А.Миловичем. Членів делегації прийняли голова Ради міністрів УРСР О.Ляшко, голова президії Верховної Ради УРСР В.Шевченко. Під час переговорів були порушені питання розширення взаємовигідних югославсько-радянських зв’язків, поглиблення співробітництва між Хорватією і Україною.
Радянська Україна. – 1987. – 14, 15 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7