Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24-25 квітня 1986 (четвер – п’ятниця)

Київ. ХІV з’їзд Товариства червоного хреста України, який об’єднував у своїх лавах більш як 25 млн. осіб. Як наголошувалось на з’їзді, члени товариства пропагують здоровий спосіб життя, беруть участь у масових оздоровчих заходах, допомагають поліпшувати умови праці і побуту трудящих, запобігати захворюванням, підвищувати санітарну культуру населення. Тисяча патронажних медичних сестер товариства допомагає людям похилого віку, інвалідам війни і праці.
Радянська Україна. – 1986. – 26 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7