Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 квітня 1986 (середа)

Москва. Міністерство закордонних справ СРСР відвідали багато послів зарубіжних країн у зв’язку з Чорнобильською аварією. Їх зустріч тривала до 2 год. 30 хв. 1 травня. МЗС СРСР рекомендувало союзним і республіканським міністерствам і відомствам, по лінії яких у СРСР знаходилися іноземні громадяни, проведення серед них роз’яснювальної роботи такого змісту: переконувати іноземців, що наслідки аварії не представляють небезпеки для їх здоров’я, а значить, для їх подальшого перебування в СРСР. Вказувалось на необхідності переконати їх, що нема підстав для дострокового виїзду з СРСР. Тим же іноземцям, які наполягають на від’їзді, перешкод не чинити.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – 89-90.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7