Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Березень 1974

Відбулося засідання Комісії Верховної Ради УРСР з охорони здоров’я і соціального забезпечення. Розглянуто питання про виконання постанови Верховної Ради УРСР “Про стан медичного обслуговування населення та заходи до поліпшення охорони здоров’я в Українській РСР” у справі поліпшення торгівлі медикаментами і медичними виробами. Комісія відмітила, що органи охорони здоров’я республіки не використовували усіх наявних можливостей щодо збільшення виробництва і розширення асортименту лікарських препаратів на фармацевтичних фабриках обласних аптекоуправлінь, особливо ліків за найбільш поширеними рецептами лікарів; в обмеженому обсязі здійснювали заготівлю лікарсько-рослинної сировини; науково-дослідні заклади, відповідні кафедри ВНЗ недостатньо займалися вивченням рослин з метою розширення сфери їх застосування. Комісія рекомендувала Міністерству охорони здоров’я УРСР забезпечити глибоке вивчення потреб у медикаментах і медичних виробах та здійснити заходи до найбільш повного і рівномірного постачання їх аптекам та спеціалізованим магазинам.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1974. – № 15.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 2. 1966-1975. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 294-613 с. - ISBN 966-02-3607-7