Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 вересня 1974 (п’ятниця)

Постійне представництво Української РСР при ООН надіслало вербальну ноту на ім’я Генерального секретаря ООН щодо здійснення Декларації про зміцнення міжнародної безпеки. У ноті зазначалося, що, на думку УРСР, завдання ООН вбачалося у сприянні зміцненню процесу розрядки міжнародної напруженості та розповсюдженні її на весь світ, намаганні ліквідувати джерела міжнародної напруженості та воєнних конфліктів, що створило б ширші можливості для політичної діяльності ООН, а також вирішило ті економічні, соціальні і правові питання, які стояли на порядку денному Організації. Представництво УРСР просило вжити заходів щодо розповсюдження ноти як офіційного документа, який належав до пункту 37 порядку денного ХХІХ сесії Генеральної Асамблеї ООН “Здійснення Декларації про зміцнення міжнародної безпеки”.
Українська РСР на міжнародній арені: Зб. док. і матеріалів 1971-1975 рр. – К., 1981. – С. 68.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 2. 1966-1975. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 294-613 с. - ISBN 966-02-3607-7