Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 березня 1973 (субота)

ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР постановили присудити Державні премії УРСР ім. Тараса Шевченка в галузі літератури: К.Гордієнку – за роман-трилогію “Чужу ниву жала”, “Дівчина під яблунею”, “Буймир”; М.Ушакову – за збірки поезій “Мои глаза”, “Я рифмы не боюсь глагольной” і багаторічну плідну діяльність в галузі перекладів з української літератури; в галузі образотворчого мистецтва: В.Мухіну, В.Федченку, І.Овчаренку, І.Чумаку, Р.Головченку, А.Єгорову, І.Міньку (архітекторам) – за монумент “Україна – визволителям” у Міловому Ворошиловоградської області; в галузі концертно-виконавської діяльності: Д.Гнатюку – за виконавську діяльність 1971-1972 рр.; в галузі кінематографії: М.Ткачу (авторові сценарію), О.Косинову (режисерові), І.Писанку (операторові) – за повнометражний документальний фільм “Радянська Україна”.
Радянська Україна. – 1973. – 10 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 2. 1966-1975. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 294-613 с. - ISBN 966-02-3607-7