Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Лютий 1972

м. Київ. Відбулося розширене засідання президії правління Спілки письменників України. Підкреслювалося, що на сторінках друкованих органів Спілки мало вміщувалось статей, рецензій, оглядів присвячених “актуальним проблемам соціалістичного реалізму” та слабко викривалася “антинародність буржуазної культури”.
Радянська Україна. – 1972. – 13 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 2. 1966-1975. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 294-613 с. - ISBN 966-02-3607-7