Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 березня 1962 (вівторок)

ЦК КПУ і Рада міністрів УРСР прийняли постанову “Про перебудову управління сільським господарством Української РСР”, якою передбачалося створити в республіці 190 територіальних колгоспно-радгоспних (радгоспно-колгоспних) управлінь по керівництву сільськогосподарським виробництвом. На них покладалося завдання організовувати виконання і здійснювати контроль за виконанням рішень керівництва по сільському господарству, керувати організацією виробництва і заготівлями продуктів, здійснювати планування, облік і звітність по виробництву і закупівлях продуктів, розробляти і впроваджувати раціональні системи землеробства, проводити заходи по організаційно-господарському зміцненню колгоспів і радгоспів, контрольно-ревізійні роботи в колгоспах і радгоспах, широко впроваджувати у виробництво досягнення науки, досвіду опорно-показових та інших кращих господарств. ЦК КПУ і Рада міністрів створювала республіканський комітет по сільському господарству на чолі з першим секретарем ЦК КПУ.
Радянська Україна. – 1962. – 31 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 1. 1961-1965. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 293 с. - ISBN 966-02-3607-7