Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5-7 липня 1962 (четвер-субота)

м. Вінніпег (Канада). Відбувся VII конгрес українців Канади, на якому були заслухані звіти про діяльність конгресу. Також учасники з’їзду заслухали наукові доповіді І.Сирника, І.Іваничука, В.Сарчука та ін. З’їзд ухвалив нагородити медаллю Т.Шевченка визначних діячів, зокрема прем’єр-міністра Канади Д.Діфенбейкера за сприяння при встановленні пам’ятника Т.Шевченку у Вінніпезі.
Українське слово. – Париж. – 1962. – 29 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 1. 1961-1965. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 293 с. - ISBN 966-02-3607-7