Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 листопада 1962 (четвер)

м. Київ. Відбулося засідання урядового республіканського ювілейного Шевченківського комітету, на якому обговорено хід підготовки до відзначення 150-річчя з дня народження Т.Шевченка. Голова комітету М.Бажан поінформував членів про прийняття рішення про спорудження у Москві пам’ятника українському поету. Передбачалося, що в дні шевченківських свят у 1964 році шевченківські вечори пройдуть на багатьох заводах і підприємствах, у колгоспах.
Радянська Україна. – 1962. – 24 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 1. 1961-1965. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 293 с. - ISBN 966-02-3607-7