Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 листопада 1962 (неділя)

Глава делегації УРСР А.Бондар виступила на ХІІ сесії генеральної конференції ЮНЕСКО. Вказавши на актуальність питання ліквідації неписьменності, доповідач зазначила, що найважливіше місце в діяльності комісії з освіти має належати питанням освіти. Вона ознайомила присутніх з досвідом лікнепу в УРСР, вказала на готовність УРСР поділити цим досвідом з усіма державами. У заключній частині свого виступу доповідач підкреслила, що ЮНЕСКО повинна пов’язувати свою роботу із завданням боротьби за мир і мирне співіснування, за загальне і повне роззброєння.
Радянська Україна. – 1962. – 25 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 1. 1961-1965. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 293 с. - ISBN 966-02-3607-7