Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 – 8 квітня 1960 (середа – п’ятниця)

Київ. Відбувся VII з’їзд професійних спілок України. На ньому були розглянуті звіти УРРПС та ревізійної комісії. З’їзд поставив завдання перед профспілками мобілізувати широкі народні маси трудящих на боротьбу за дострокове виконання семирічки, закликав їх ширше розгорнути соціалістичне змагання. З’їзд закликав профспілки приділяти більше уваги організації змагання поміж спорідненими підприємствами, організовувати обмін досвідом передових колективів та новаторів виробництва.
Радянська Україна. – 1960. – 7, 9 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7