Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 червня 1971 (середа)

Відповідно до закону УРСР від 23 грудня 1970 р. “Про затвердження Виправно-трудового кодексу УРСР” президія Верховної Ради УРСР постановила визнати такими, що втратили чинність з 1 червня 1971 р., постанову 2 сесії ВУЦВК IX скликання від 23 жовтня 1925 р. “Про надання чинності Поправно-трудового кодексу УСРР” і Поправно-трудовий кодекс УРСР із змінами та доповненнями, внесеними до цього кодексу законодавчими актами.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 27. – Ст. 194.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1961-1975: Довід. вид . Ч. 2. 1966-1975. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 294-613 с. - ISBN 966-02-3607-7