Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 – 13 березня 1958 (вівторок – четвер)

Київ. Відбулася VІІ Шевченківська наукова конференція, скликана відділом суспільних наук АН УРСР та Інститутом літератури ім. Т.Шевченка. В її роботі взяли участь науковці Києва, Львова, Ленінграда, Ташкента, Одеси, Бреста, Рибінська, Житомира, Дніпропетровська, письменники, студенти вузів.
Радянська Україна. – 1958. – 12 березня;Вісник АН УРСР. – 1958. – № 6. – С. 58, 59.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7