Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Червень 1950

Чернівці. Обком КП(б)У прийняв рішення щодо діяльності груп охорони громадського порядку в деяких районах області. Відмічено, що в даних групах нараховувалося понад 4 тис. молодих колгоспників, що не брали участі у виробництві і утримувалися за рахунок колгоспів. У населення складалася уява про ненормальне становище в області; деякі члени груп аморально поводилися, займалися здирництвом і пиячили. Обком КП(б)У дав дозвіл управлінню МДБ ліквідувати групи охорони громадського порядку в Секирянському, Хотинському, Кельменецькому, Новоселецькому, Герцаївському, Глибокському, Садгірському районах. Партійним і радянським організаціям Путивльського, Винницького, Вашковецького, Старожинецького, Кіцманського, Заставнівського районів запропоновано укріпити вказані групи й значно підвищити їх боєздатність у боротьбі з бандитизмом.
Баран В. Україна: новітня історія (1945 – 1991 рр.). – Л., 2003. – С. 506.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7