Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 липня 1950 (середа)

Київ. Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про внесення змін у статтю 69 Конституції Української РСР». Зазначено, що обласні ради депутатів утворюють наступні відділи виконавчих комітетів: у справах культурно-освітніх установ; у справах мистецтв; загальний, комунального господарства; місцевої промисловості; народної освіти; охорони здоров’я; соціального забезпечення; торгівлі; фінансовий; шляховий; управління: кінофікації; легкої промисловості; місцевої паливної промисловості; сільського господарства; харчової промисловості; планову комісію; сектор кадрів при голові виконкому. Відповідно до особливостей господарства кожної області, з затвердження союзно-республіканських Міністерств: лісової і паперової промисловості, м’ясомолочної промисловості, промисловості будівних матеріалів, рибної промисловості облради мали утворити відділи або управління: лісової і паперової, м’ясної і молочної, рибної промисловості; промисловості будівельних матеріалів.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1950. – № 3.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7