Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 жовтня 1950 (середа)

Міністерство вищої освіти СРСР видало наказ про розширення діяльності і зміцнення матеріальної бази вищих навчальних закладів Львова. Головному управлінню університетів наказано встановити щорічний контингент прийому студентів у Львівський державний університет, починаючи з 1951/1952 навчального року, 650 осіб; виділити бібліотеці університету в наступному році 300 тис. руб. на поповнення фондів радянською літературою і домогтися включення бібліотеки на отримання обов’язкового екземпляра наукової літератури; виділити для прикріплення в однорічну аспірантуру викладачів львівських ВНЗ 15 місць і в докторантуру Академії наук СРСР 5 місць; начальникам головних управлінь у місячний термін подати у Вищу атестаційну комісію на затвердження вчених звань тих наукових працівників вищих навчальних закладів Львова, які працювали у ВНЗ до возз’єднання західної України і мали вчені звання.
Культурне будівництво в Українській РСР. Червень 1941 – 1950. Збірка документів і матеріалів. – К., 1989. – С. 479-483.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7