Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 квітня 1955 (п’ятниця)

Рада міністрів УРСР і ЦК КПУ прийняли постанови “Про заходи по впорядкуванню на території України місць, пов’язаних із життям і діяльністю великого українського народного поета-революціонера Т.Шевченка”. Постанова намітила: спорудити пам’ятник Т.Шевченку в с. Шевченкове Вільшанського району Черкаської області; встановити бронзовий бюст в с. Моринцях Вільшанського району; подати план відбудови і впорядкування території і споруд Канівського державного музею-заповідника “Могила Т.Г.Шевченка”; відремонтувати меморіальний музей-будинок Т.Шевченка в м. Києві і будинок літературно-меморіального музею Т.Шевченка в с.Шевченкове; скласти і видати довідник-путівник про місця, пов’язані з життям і діяльністю Т.Шевченка, а також видати альбом з фотографіями тих місць.
Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду: Зб. документів. Т.2 (1917 – 1960 рр.). –

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 2. 1953-1960. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 287-613 с. ISBN 966-02-3607-7