Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 лютого – 2 березня 1949 (понеділок – середа)

Київ. Відбувся ІІ поширений пленум Спілки радянських письменників України. Обговорені питання щодо підсумків ХІІ пленуму Спілки радянських письменників СРСР та стану й завдань театральної і літературної критики в Українській РСР. Піддані тавруванню «формалісти» і «космополіти» в літературній сфері республіки (В.Морськой, М.Шелюбський, Ю.Мартич, Л.Жданов (Лівшиць), Б.Мілявський, Я.Бурлаченко (Бердичевський), Х.Токар, М.Сойфер, С.Голованівський, А.Грін, М.Гріншпуд, Я.Гордон, Л.Первомайський).
Літературна газета. – 1949. – 5 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7