Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Березень 1949

Київ. Відбулися збори композиторів і музичних критиків міста. У «антипатріотизмі» і «космополітизмі» звинувачена група музикознавців – І.Белза, А.Гозенпуд, М.Гейліг, Л.Хінчин, М.Береговський, які працювали у Спілці композиторів, у журналі «Радянська музика» та друкувалися у видавництві «Мистецтво».
Радянська Україна. – 1949. – 19 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7