Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 – 12 квітня 1949 (понеділок – вівторок)

Київ. У сесійній залі Верховної Ради УРСР відбулася республіканська нарада фінансових працівників. В її роботі взяли участь завідувачі обласними, міськими і районними фінансовими відділами, а також представники міністерств і відомств – всього близько 1200 чоловік. Критикувалася діяльність фінансових органів, які не вникали в економіку країни, слабко аналізували господарську роботу підприємств, недостатньо контролювали обіг товарів, мало допомагали виявляти внутрішні резерви для більш успішного виконання бюджету.
Радянська Україна. – 1949. – 14 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7