Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень 1949

Міністерство державного контролю УРСР закінчило перевірку виконання постанови Ради міністрів СРСР «Про головних (старших) бухгалтерів державних, кооперативних, громадських установ, організацій і підприємств». Установлено, що головні бухгалтери ряду підприємств Міністерства харчової промисловості УРСР і Міністерства легкої промисловості УРСР без заперечень приймали до оформлення незаконні розпорядження про відпуск на сторону без нарядів, фондів, доручень різних матеріалів і готової продукції. Такі факти мали місце на багатьох підприємствах, у тому числі на Херсонському винзаводі, Ізмаїльському винтресті «Укрголоввино», Львівському лікеро-горілчаному заводі, Львівській 3-й державній взуттєвій фабриці. В ряді господарських органів головні бухгалтери порушували постанови уряду з питань зберігання і витрачання грошової наявності. Надходження від виручки здавались у Держбанк частково; кошти, одержувані від Держбанку, витрачалися не за призначенням; невитрачені кошти в банк не поверталися.
Радянська Україна. – 1949. – 8 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7