Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень 1949

Центральний комітет КП(б)У прийняв постанову про хід виконання комітетом у справах фізичної культури і спорту при Раді міністрів УРСР директивних вказівок про розвиток масово-фізкультурного руху в республіці та підвищення майстерності спортсменів. ЦК КП(б)У відмітив, що комітет слабко керував фізкультурними і спортивними організаціями, не контролював діяльність спортивних товариств, міністерств і відомств у галузі розвитку фізкультури і спорту. В республіці погано ставилась масова фізкультурна робота на селі; за два роки близько 50% сум, асигнованих на будівництво спортивних споруд не використовувались; у багатьох областях спортивні приміщення використовувалися не за призначенням.
Радянська Україна. – 1949. – 17 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7