Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 січня 1940 (понеділок)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про організацію наукових установ в західних областях УРСР. Ухвалено доручити Президії наук УРСР організувати в м. Львові відділи таких наукових установ Академії наук УРСР: Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту історії України, Інституту археології, Інституту економіки; організувати у Львові філіал бібліотеки АН УРСР з включенням до її фондів бібліотек: Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, наукового товариства «Осолінєум», Народного будинку; організувати у Львові науковий природознавчий музей як базу для наукової роботи з вивчення флори, фауни та корисних копалин і західних областях УРСР; передати АН УРСР природознавчий музей наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і музей Дідушицьких, Карпатську астрономічну обсерваторію в урочищі Долина Зелена Станіславської області. Ухвалено також передати Академії наук УРСР розташовані у Львові друкарню наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка і друкарню «Осолінєума»; присвоїти Львівському державному університету ім’я І.Франка; організувати у Львові Державний драматичний театр ім. Лесі Українки, міську публічну бібліотеку, зобов’язавши НКО УРСР забезпечити комплектування її літературою. Містилося доручення РНК УРСР «оформити це рішенняв радянському порядку».
ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.576. — Арк.63-64.