Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Лютий 1948

Київ. У Кабінеті єврейської культури Академії наук УРСР відбувся літературний вечір, присвячений питанням боротьби з “буржуазним націоналізмом”. Завідувач літературним відділом кабінету Є.Лойцкер зробив доповідь на тему: “Проти буржуазного націоналізму і національної обмеженості в єврейській радянській літературі”. “Перейнятими націоналістичною ідеологією” визнані оповідання письменника І.Кіпніса, книги віршів Г.Ошеровича, А.Платнера, М.Грубіяна. Приклади національної обмеженості наведені в творах Г.Добіна, М.Харац та інших єврейських письменників.
Літературна газета. – 1948. – 26 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7