Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 грудня 1948 (четвер)

Президія Верховної Ради УРСР ратифікувала Міжнародну конвенцію електрозв’язку, підписану 2 жовтня 1947 р. в Атлантик-Сіті із застереженням по статті 13 цієї конвенції: “Беручи до уваги, що на підставі статті 47, яка доповнює Конвенцію регламенту радіозв’язку, набирання сили найбільш істотної частини цього регламенту поставлене в залежність від рішення майбутньої адміністративної конференції, згадуваної в названій статті, залишити питання про прийняття Українською РСР регламенту радіозв’язку відкритим до закінчення робіт вищезгаданої адміністративної конференції”.
Українська РСР на міжнародній арені. Зб. док. і матеріалів 1944 – 1961 рр. – К., 1963. – С. 416.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7