Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень 1947

Комітет у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР перевірив роботу українських театрів. Комітет встановив, що за час, який минув з дня постанови ЦК ВКП(б) “Про репертуар драматичних театрів і заходи його поліпшення” в театрах України провідне місце зайняли радянські драматичні твори на актуальні теми. Проте недостатньо в репертуарі представлялися твори українських драматургів, не знайшло належного відображення життя індустріальних районів УРСР. Комітет відмітив серйозні недоліки в роботі Державного драматичного театру імені Франка і Академічного театру опери та балету у Києві, діяльності театрів Донбасу.
Радянська Україна . – 1947. – 26 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7