Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 травня 1947 (вівторок)

Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову “Про хід представлення до нагородження багатодітних матерів орденами і медалями та вручення їм нагород по Українській РСР”. Відмічено, що станом на 1 квітня 1947 р. загальна кількість матерів, які мали право на нагородження, становила 360 тис. осіб, нагороджено – 185061 матір, з них вручено лише 110287 орденів і медалей (59,6%). Особливо погано проводилась робота у цій справі у Волинській області – вручено 19% орденів і медалей, Закарпатській – 20,2%, Сталінській – 40%, Житомирській – 43,1%, Київській – 46,2%. Виконавчим комітетам облрад рекомендовано протягом травня 1947 р. детально перевірити стан роботи в областях з обліку, представленню до нагород багатодітних матерів і врученню їм орденів та медалей і про наслідки заслухати на своїх засіданнях.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1947. – № 12.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7