Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 січня 1940 (субота)

УРСР. Преса повідомила про результати виборів до місцевих рад депутатів трудящих, які відбулися 24 грудня 1939 р.: в УРСР обрано склад 15 обласних, 526 районних, 153 місцевих рад, 59 районних рад у містах і 11 327 сільських і селищних рад. У виборахв різних регіонах СРСР взялиучасть 92 812 237 з 93 547 797 (99,21%) виборців), в УРСР відповідно17496335 з 17608993 (99,36%); обрано по СРСР 1281008 ( в УРСР —231728) депутатів місцевих рад — усі з числа «кандидатів сталінськогоблоку Комуністів і позапартійних»; серед обраних по СРСР 402398(31,41%) членів ВКП(б), 878610 (68,69%) позапартійних, 422279 (32,96%)жінок і т. ін.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 5 січня.