Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Листопад 1947

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У, перевіривши роботу культосвітніх закладів Дніпропетровської, Полтавської, Сумської, Миколаївської, Кіровоградської областей і встановивши, що не вжито заходів для перетворення сільських клубів у центри культурного і політичного виховання сільського населення прийняли постанову “Про заходи до поліпшення роботи сільських і колгоспних клубів”. Наголошувалося, що в клубах мало організовувалось міроприємств, змістом яких було б ознайомлення селян з російською культурою, з її “благотворним впливом” на українську культуру, з картиною „капіталістичної експлуатації, маразму і загнивання буржуазної культури”. Культосвітні заклади на селі не стали центром розгорнутої ідеологічної роботи серед мас, боротьби з “рештками українсько-буржуазного націоналізму”, не організовували роботу щодо ліквідації неписьменності серед населення особливо в західних, Ізмаїльській і Закарпатській областях УРСР. Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У зобов’язали Комітет у справах культосвітніх закладів при Раді міністрів УРСР, виконавчі комітети рад і парткоми КП(б)У усунути усі наявні хиби.
Радянська Україна . – 1947. – 19 листопада.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946-1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946-1953. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 3-287c. ISBN 966-02-3607-7