Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 лютого 1940 (неділя)

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про створення Художнього фонду Союзу РСР». Ухвалено створити при Раді радянських художників СРСР Художній фонд «з метою сприяння творчій діяльності радянських художників та критиківмистецтвознавців, а також поліпшення їх матеріальнопобутового положення»; визначалися наступні джерела формування коштів фонду: 3% усіх нарахувань державних, кооперативних та громадських організацій, підприємств як нагорода (заохочення) художникам (живописцям, скульпторам, графікам, оформлювачам, художникам промисловості) за виконані ними художні роботи; спеціальні внески Союзу радянських художників; прибутки від підприємств та майна, які належать Художньому фонду Союзу РСР.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 3. — Ст.98.