Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 березня 1945 (субота)

Німеччина. В Декларації Українського національного комітету повідомляється, що з волі української громадськості, яка перебуває на території Німеччини та в союзних з нею країнах утворився Комітет, який є виразом прагнень громадянства до створення Національної суверенної держави і тому Комітет приступає до створення Української національної армії. До її складу передусім увійдуть українці, що перебувають у німецькому війську і в інших військових і поліційних формаціях. УНА стоятиме в українській уніформі, під власними бойовими національними прапорами та ін. Президія Українського національного комітету призначила генерала-хорунжого генерального штабу П. Шандрука командуючим УНА, заступниками стали: В. Кубійович та О. Семененко, секретарем – П. Терещенко.
Український шлях (Краківські вісті). – 1945. – 30 березня;Шандрук П. Українська Національне Армія // Сурмач. – 1995. – № 1-4. – С. 7.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1944-1945: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 279 с. - ISBN 966-02-3607-7