Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 – 18 липня 1945 (неділя – четвер)

Київ. Прибула делегація болгарського духівництва в супроводі голови Ради в справах російської православної церкви при РНК СРСР тов. Г. Карпова і Екзарха України Митрополита Київського і Галицького Іоанна, щоб віддячити українському народові за велику участь його у визволенні Болгарії, а також, щоб відвідати святі місця: Києво-Печерську Лавру, Софіївський, Володимирський, Михайлівський собори та інші храми.
Радянська Україна. – 1945. – 15 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1944-1945: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 279 с. - ISBN 966-02-3607-7