Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 січня 1942 (четвер)

Розпорядження Крем’янецького гебітскомісара про заборону створювати церковні ради. В Пінську на соборі українських єпископів висвячено архімандрита Ніканора в єпископа Чигиринського (Київщина)
Власовський І. Нариси історії Української Православної церкви. Том ІV. Част. ІІ. – К., 1998. – С. 216.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7