Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 квітня 1942 (п’ятниця)

РНК СРСР прийняла постанову “Про присудження Сталінських премій за видатні роботи в галузі науки”. Серед лауреатів в галузі біологічних наук – професор інституту біохімії АН УРСР Я.Парнас за дослідження обміну речовин у м’язах, підсумки якого опубліковані в праці “Глікогеноліз”); і “Про присудження Сталінських премій за а) видатні винаходи і б) вагомі вдосконалення методів виробничої роботи” (серед лауреатів премії був видатний гірняк Криворіжжя О.Семиволос. Він розробив і запровадив новий метод багатозабійного відбурювання, який значно підвищував продуктивність праці і забезпечував зростання видобутку руди. Цей винахід дозволив за вахту виконати 20 норм.
Правда. – 1942. – № 101. — 11 апреля. – С.1–2;Советская Украина. – 1942. – № 87. — 12 апреля. – С. 1; № 88. — 14 апреля. – С.2.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7