Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 січня 1939 (вівторок)

Київ. 10-12 січня 1939 р. в редакції газети „Советская Украина” відбулася республіканська нарада редакторів щоденних стінних газет. Учасники ухвалили текст відкритого листа „До робсількорів і редколегій стінних газет, до працівників преси Радянської України”. Констатувалися розквіт низової преси та зростання „армії робсількорів” як „результат дальшого згуртування широких народних мас навколо славної партії Леніна-Сталіна”; наводилися приклади успішної роботи низових періодичних видань; містився заклик до працівників республіканських газет „іще тісніше згуртуватися навколо більшовицької партії і великого Саліна”, а також до редакцій відповідних видань Грузинської і Білоруської РСР щодо розгорнення змагання робсількорів трьох республік.
Робсількор. – 1939. - №.3. — С.46-48.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7