Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 січня 1939 (вівторок)

Ворошиловградська – Сталінська області. Біловодський район, Ворошиловградська область: на 3 роки ув’язнено попередньо звільненого з роботи за прогули громадянина Іваненка, який побив стахановця, що виступав проти нього на зборах; Орджонікідзенський район, Сталінська область: на шахтах № 1 і № 2 “Червоний Жовтень” засуджено до 5-10 років ув’язнення групу робітників, які побили начальника дільниці Фоміна. Напад організовано звільненим за прогули з шахти робітником Єсіповим; Дніпродзержинськ: передано під суд начальника промислової дільниці ТЕЦ Дегтярьова за прийом на роботу чотирьох звільнених за прогули робітників.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 17 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7