Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 липня 1939 (вівторок)

УРСР. У містах і селах республіки відзначався Всесоюзний день фізкультурника: відбулися урочисті збори, мітинги, показові виступи і змагання з гімнастики, футболу, рукопашного бою, гранатометання, авто-мото-кінного спорту. У Києві понад 100 суден взяли участь у водному параді, проведено спортивну естафету під гаслом “За оборону країни”; у параді фізкультурників на стадіоні “Спартак” в Одесі брали участь близько 10 тис. фізкультурників, на стадіоні “Дзержинець” у Ворошиловграді – близько 3 тис; у Харкові на народні гуляння прийшли близько 50 тис. осіб, організовано велопробіг за маршрутом Харків – Сочі, велопробіг за маршрутом Харків – Севастополь – Харків. “Загін фізкультурників УРСР” нараховував у цей час близько 1 млн. 200 тис. осіб.
Вісті ВУЦВК. – 1939. —3, 20 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7