Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 липня 1939 (субота)

Київ. РНК УРСР обговорив хід збирання врожаю та зернових і технічних культур в Україні. Констатувалося, що станом на 5 липня 1939 р. у колгоспах республіки зібрано врожай на площі 1437, 2 тис. га. Містилися настанови Наркомзему, Наркомрадколгоспів, Наркомм’ясопрому УРСР, головам обласних, районних органів влади, директорам МТС, правлінням колгоспів вжити усіх заходів для того, щоб “забезпечити високоякісне збирання хлібів, не допускаючи втрат і розриву між косовицею, в’язанням хліба в снопи і скиртуванням”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 11 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7